Янв
25
11:01

0 відгуків

Квітковий годинник

Хто придумав квіткові годинники? Виявляється, про них знали ще у Давній Греції та Давньому Римі. Квіти висаджували на клумбах і використовували у якості своєрідного годинника, оскільки різни рослини розквітали і засинали за однаковим розкладом. Важливо було просто знати цей розклад. Безперечно, точний час вони не показували, але приблизно його можна було визначати. У 1755 році відомий швецький натураліст Карл Лінней використав цей феномен. Він висадив квіти на круглій клумбі, розташувавши їх за часом розкриття та закриття. Сучасні квіткові годинники мають мало спільного із годинником Ліннея, але час вони показують точний і красою не поступаються.

До 2001 року кращим в світі квітковим годинником вважали годинник у Женеві. Це квіткове диво мало 5 метрів у діаметрі, а також секундну стрілку.
А вже у 2001 році квітковий годинник з'явився у Москві на Поклонній горі. Його діаметр становив 10 метрів. Книга рекордів Гіннеса негайно назвала його першим за розміром. Пізніше лідерство перехопив Іран, створивши 16-метрову квіткову композицію.
Історія квіткового годинника у Києві сягає початку минулого століття. Перший такий годинник було створено за ініціативи світової знаменитості — годинникових справ майстра швейцарця Мозера.
Вуличний електричний годинник Мозера було розташовано на Черепановій горі, у районі сучасного НСК Олімпійський. Особливою рисою цього годинника став не тільки його розмір, а і його оформлення живими квітами. Дванадцять комірок циферблату були заповнені різними рослинами, велику стрілку прикрашали фіалки, а маленьку — нагідки.
Ця надзвичайна ідея створення великого столичного годинника, за яким кияне можуть не тільки звіряти час, а й милуватися живими квітами, отримала своє продовження. У післявоєнні роки наступний квітковий годинник містився на парковому схилі уздовж вулиці Михайла Грушевського. Він не тільки показував час, а й дату та день.
Нарешті квітковий годинник повернувся до столиці у 2009 році, і не просто повернувся, а здобув світову перемогу за розмірами та красою. Загальний розмір квіткового витвору становив 19,5 м, діаметр циферблату — 16,5м, а довжина хвилинної та часової стрілок відповідно дорівнювала 7 і 4 метрам. Часовий механізм київському квітниковому годиннику подарував Едінбург — місто побратим у Шотландії. Квітуче диво було презентовано на схилі вулиці Інститутської 23 серпня, до річниці Незалежности України. На його створення було використано 50 тисяч квітів, половина з яких утворювала фонове панно, а інша — сам квітковий годинник. То були бегонії, хризантеми, вереск, колеус, каланхое, бархатці та багато інших рослин.

До свята 9 травня наступного року було вирішено створити нову квіткову композицію на тому ж місці. Годинник-клумба зв'явився у вигляді символу — ордена «Перемога» із георгієвською стрічкою до 65 річниці Великої Перемоги.
До Дня Незалежності у 2010 році образ годинника знову змінили. Тепер вже на тему народної вишивки, оскільки святкова виставка квітів на Співочому полі мала назву «Ріка вишиванок». Це була третя зміна зовнішності годинника за 2 роки, і кожного разу вигляд клумби вражав своєю красою та вишуканістю. Особливістю нового дизайну став український рушник, який квітами висадили навколо циферблату. На виготовлення рушника пішло 80 тисяч різноманітних квітів, серед яких колеус, сині петунії, червоні бегонії, ахерантес та зелена аурея.

Мине зима і на звичному місці знову з'явиться квітковий годинник. Новою темою було обрано весняну композицію, яка буде символізувати розквіт природи та народження нового життя. Тому і барви будуть веселі та мальовничі — рожеві, блакитні, жовті. Квіти висадять у геометричному порядку, щоб вийшла картинка як у калейдоскопі. Отже, як тільки розтане сніг навесні, кияне побачать чарівний калейдоскоп із безлічі різних тюльпанів, крокусів, нарцисів та гіацинтів. А новий механізм квіткового годинника ще веселіше буде рухати стрілки по колу.

Залишити відгук

Вы должны быть зарегистрированы чтобы комментировать