Июн
21
15:06

0 відгуків

Круглий стіл із великою ідеєю

03.12.2012

8 листопада  в Архітектурному клубі на круглому столі, який відбувся в рамках Міжнародного архітектурного фестивалю CANactions зібралися архітектори, журналісти, громадські активісти, і соціальні інноватори, щоб поговорити «Як реалізувати цікаві та новаторські проекти, розраховуючи на підтримку друзів, колег та спільнот, які зацікавлені в позитивних змінах». В ході розмови доповідачі та гості міркували, які нюанси приховані в реалізації саме архітектурних та міських проектів, на чому базуються принципи довіри до спільних ініціатив і яким чином відбуваються соціальні зміни.

530949_441482009249647_701937212_n

 Співзасновниця спільнокошт-платформи Велика ідея Ірина Соловейрозпочала з того, що спільне фінансування на теренах України тема нова, але динамічна. Ще вчора вони самі шукали кошти на запуск “Великої ідеї”, перевіряли, модель crowdfounding (з англ. спільнокошту) на власній шкурі, а вже сьогодні ледь знайшли час щоб взяти участь в круглому столі в стінах Будинку архітектора.

Круглий стіл в цьому приміщенні захід не тільки надзвичайно цікавий, але і необхідний, адже в архітектурі, на думку Ірини, нині відбувається своєрідний сейсмічний зсув. Архітектура переходить від моделі архітектора, який підкорюється замовнику до моделі архітектора, який ініціюватиме проект і чекатиме на замовника як на клієнта.

Олександр Супрунець

Олександр Супрунець, колега Ірини зауважив, що не вони вигадали колективне фінансування, але вони взялися втілити його на теренах України. Так історично склалося, що саме творчі люди знаходяться за бортом економіки, в такому випадку спільнокошт мало не єдиний вихід. І це не тому, що країні не вистачає професіоналів, адже єдине що відрізняє їх від від аматорів це те, що професіонали роблять, а не жаліються.

От вони і зробили, і за перші два місяці змогли зібрати необхідні для запуску повноцінного проекту “Велика ідея” 40 000 грн. Від тоді часу пройшло не так багато, може потік ідей був і меншим ніж очікували, але завдяки цьому лишалось досить часу для якісного просування наявного матеріалу. Зрештою спільнокошт це більшою мірою створення відповідальності, що грунтується на принципах довіри, де основні зусилля спрямовані на формування лояльної аудиторії. Плюсом колективного фінансування є система винагород та бонусів, які враховують залучення до діяльності. Один з найголовніших секретів роботи платформи є те, що людям дуже радісно долучитися до якісного, цікавого проекту, особливо, як би пафосно це не прозвучало, якщо цей проект – це інструмент до соціальних змін. Звичайно і Велика ідея починалася з невеликих справ, наприклад Декаданс Бере Своє, літературно-музично-візуальний проект, або Надія потрібна всімДжанкойський реабілітаційний центр, чи архітектурний приклад майже реалізованого проекту “Порожнеча” Андріївський 22б від бюро Zotov&Co.

Порожнеча Андріївський 22б, Zotov&Co

Ігор Добруцький, голова Громадської організації “Столичні ініціативи” розказав, що на його думку спільні проекти можливі завдяки ентузіастам для яких прикрашати місто приємно, так само як власний дім. За таким принципом йому вдалося організувати фестиваль квітів у Мистецькому Арсеналі, Писанковий рай у парку Франка, встановити Сердце любові на Майдані Незалежності та провести парад вишиванок на День Незалежності, що налічував 7000 учасників та учасниць. Ігор Добруцький вважає, що підтягнувши традиції можна підтягнути культурний рівень. Окремою ініціативою Пана Ігоря – озеленення бетонних естакад, що може допомогти Київбуду в їх нелегкій справі.

545493_441481532583028_889983024_n

Юрій Кравченко та Ігор Добруцький

Архітектор Юрій Кравченко слушно зауважив, що ентузіазм справа не легка, особливо, коли йдеться про 7000 і в таких умовах справді важко комунікувати і підтримувати почуття солідарності. Архітектори вже теж не є цеховиками, вже майже не працюють над великомасштабними промисловими проектами. Час надиктовує необхідність консолідації, соціальні мережі допомагають поширювати ідеї. Озеленення мостів – дуже гарна ідея, але потрібна не лише ідея та ентузіасти, але і “матчастина”, треба продумати технічні моменти. Чудовим прикладом такої он-лайн колоборації може слугувати jovoto, основна ідея якого відкритий доступ до проекту, який можна критикувати, доповнювати допрацьовувати разом з споживачами для яких задуманий даний проект.

Олег Гречух, теж архітектор, але разом з тим і громадський активіст та журналіст вважає, що прикладом такого залучення громадської думки може слугувати випадок Андріївського узвозу загалом та фабрики Юність зокрема, обговорення яких і досі триває на Facebook сторінці. Це один з прецедентів, коли думка мешканців міста прозвучала, і хоча вимог і потреб більше ніж може вмістити одна вулиця. Так музиканти потребують Медіатеки чи концертної зали, безхатьки – помешкання, студенти – навчальних корпусів, а туристам бракує сувенірів. І можливо саме архітекторів, як людей із model-thinking здібностями не вистачало там для поєднання цих потреб в єдиний проект.

Олександр Супрунець продовжив, що таку рожеву картинку громадської участі можна мати, коли замовник хоче співпрацювати з громадою. Але ж в більшості випадків замовник зацікавлений в отриманні прибутку, наприклад у вкладанні грошей у комерційно вигідне житло. Сумнівно, що такий замовник буде віддавати гроші на потреби громади і фінансуватиме те, що вона хоче. Саме для цього потрібне колективне взаємофінансування.

Звичайно не можна просто так взяти і виключити власника, але його можна переконати в тому, що врахування думки громади є надзвичайно важливим фактором. Якщо архітектурний проект спиратиметься на громадську вимогу це певним чином страхуватиме архітектора від нападів замовника. Так само для спільнокошт-проектів громадська думка є перевіркою на готовність, бо без неї проект не реалізується. Для цього варто навчитися правильно сприймати “колективний м’яз”, який з одного боку може створити процес, а з іншого триматиме його в рамках дозволеного.

В залі згадали як на воркшопі “Контарктова площа. Сценарії розвитку” (детальніше про який можна прочитати в матеріалі Плану Б), три архітектурні групи запропонували рішення не запитавши потреби у групи Місто, що репрезентувала громадську думку, на грунті чого мало не стався колапс.

Залишити відгук

Вы должны быть зарегистрированы чтобы комментировать